Забезпечення сільськогосподарських культур усіма необхідними поживними речовинами – одне із першочергових завдань землеробства. Але як визначити брак того чи іншого елемента у разі виникнення його дефіциту на ранніх етапах вегетації рослин? Існують деякі візуальні ознаки, що допомагають швидко та точно встановити проблему без проведення спеціальних лабораторних досліджень. Оперативна діагностика мінерального харчування культур базується на аналізі зовнішніх ознак (забарвлення, форма, розмір листя, тривалість вегетації, енергія поточного приросту та ін) рослин і дозволяє своєчасно внести необхідні добрива з метою запобігання погіршенню їх розвитку та зниження врожайності.

Серед трьох макроелементів (азот, фосфор, калій), що мають вирішальне значення для життя рослинного організму, найбільш важливим на ранніх етапах його розвитку є азот (N). Азотне харчування визначає величину врожаю та його якість, тому своєчасно виявлений дефіцит азоту та проведені вчасно підживлення допомагають уникнути можливих втрат. У рослинах азот входить до складу білків, ферментів, нуклеїнових кислот, алкалоїдів, вітамінів, а також хлорофілу та хлоропластів, тому його недолік насамперед впливає на колір та інтенсивність забарвлення вегетативної частини рослин.

У кукурудзи нестача азоту викликає жовто-зелене забарвлення листя, витончення стебел рослин. Найстаріше нижнє листя жовтіє у напрямку від верхівки до стебла, а потім на їх кінчиках з'являються перші ознаки некрозу, який надалі здатний призвести до відмирання всього листка. Для злакових культур при дефіциті азотного харчування характерно слабке кущіння, блідо-зелене забарвлення листя і фарбування стебел у червонуватий або пурпуровий колір, пригнічений ріст, скороченість суцвіть, колосків (зверху) та волоті (знизу).

Роль фосфору (P) у житті рослин полягає, головним чином, у забезпеченні енергетичних процесів клітини. Він входить до складу нуклеїнових кислот, бере участь у процесі регуляції дихальних процесів та підтримує фотосинтез, відіграє значну роль у розподілі та зростанні клітин, а також у передачі спадкової інформації. Його недолік дуже згубно відбивається на формуванні кореневої системи рослин, бутонів та насіння.

Зовнішні прояви дефіциту фосфорного харчування виражаються у зміні кольору листя, припиненні зростання кореневої та надземної частини культур. Як правило, візуальні ознаки виявляються на молодих рослинах: краї нижнього (найстарішого) листя кукурудзи набувають червоно-фіолетового відтінку, а саме листя стає темно-зеленого, з блакитним відтінком, кольору. Витончуються і коротшають стебла рослин. Можлива поява бурих або темних плям по краях нижнього листя.

Дефіцит фосфору в харчуванні злаків призводить до слабкого кущіння та утворення плодоносних стебел. На стеблах, листі та прожилках з'являються темні плями. Старе листя змінює зелений колір на жовто-бурий з червоним відтінком. Також спостерігається вкорочування та витончення стебел. Для буряка (цукрового та листового) при нестачі фосфору характерна втрата блиску у листя та придбання ними легкого бронзового відтінку. Соняшник реагує на нестачу фосфору появою на нижньому листі буро-червоних плям. Поступово засихає та відмирає їх середина. Іноді рослина просто скидає листя, що ускладнює візуальну діагностику дефіциту елементів живлення.

Калій (К) так само незамінний у харчуванні рослин, як і попередні два елементи. Він дуже впливає на стійкість культур до несприятливого впливу навколишнього середовища (сприяє зміцненню механічної міцності тканин, підвищує зимостійкість і посухостійкість рослин) і виникнення різних захворювань. Калій бере участь у синтезі білків та вуглеводів у рослинних клітинах, нормалізує процес фотосинтезу, а також регулює осмотичний тиск клітинного соку.

Оскільки калій бере активну участь у всіх ростових процесах рослин, то недолік його в харчуванні позначається насамперед на кількості утворення вегетативної маси. Калійний дефіцит відбивається на формі та забарвленні листя. Вони можуть набувати помаранчевого, пурпурового, синювато-зеленого кольору. Також часто виникає хлороз листя, їх зморщування, іржаві плями з крихітними отворами на поверхні листя, на краях з'являється опікова облямівка.

Нестача калію на посівах кукурудзи визначається пожовтінням та некрозом кромок нижнього листя. Стебла рослин слабшають і легко піддаються виляганню. Дефіцит калію призводить до скорочення стебла, внаслідок чого зернові посіви набувають чагарникового вигляду. І хоча зернові злаки досить стійкі до нестачі цього елемента, все ж таки при гострому дефіциті у них відзначається погане кущіння, вкорочування міжвузля стебла, зморщування і в'янення нижнього листя.

Для усунення дефіциту макроелементів у харчуванні сільськогосподарських культур необхідно проводити планомірні дії щодо збагачення ґрунту необхідними добривами. Це попередить неправильний розвиток та формування рослин та створить сприятливі умови для отримання високих та якісних урожаїв.