Багаторічні спостереження свідчать, що при схрещуванні суданської трави зі стерильними лініями сорго зернового та цукрового, у гібридних рослин тривалість вегетаційного періоду зростає порівняно з батьківськими формами. У наших дослідженнях настання фази викидання волотей у сортів Миронівська 10, Білявка і Таврічанка 21 (найбільш ранньостигла група) припадало на 43-45 добу після сходів, а Генічанка 1 та Генічанка 2 - на 52 добу і лише на 58-61 добу - у досліджених гібридів (табл. 2).

Показники фенологічних спостережень та біометричних вимірювань суданської трави та сорго-суданкових гібридів (середнє за 2011-2013 рр.)

Гібридні рослини відзначались значним габітусом. Висота рослин досягала 168 см, стебла були досить потовщеними (в нижній частині до 1,8 см). При цьому сорти суданської трави порівняно з гібридами формували стебла меншого діаметра (біля 1,0 см), що є найбільш прийнятним для кормовиробництва і заготівлі сіна. Однак такі зразки здатні формувати порівняно невисокі врожаї зеленої маси. З іншого боку, досліджені сорти і гібриди з подовженим періодом розвитку формували довші стебла з більшим діаметром, відповідно корм з них є більш грубим. Після першого укосу суданської трави біля зрізу утворювалося багато нових пагонів, після відростання їх діаметр становив 0,5-0,8 см. За рахунок збільшення кількості стебел після першого укосу щільність стеблостою надто зростала, що призводило до зменшення не лише діаметру стебел, а й розміру листків. Однак зменшення запасів вологи у ґрунті зумовило зниження продуктивності отави.

Однією з найбільш цінних ознак суданської трави як культури на зелений корм, є облистяність рослин. За нашими розрахунками, частка листків у зібраній зеленій масі суданської трави коливалась від 16 до 29 % залежно від зразка (табл. 3).

 ...

ПРОДОВЖЕННЯ У 3 ЧАСТИНІ.